Хрещення

\

(а не хрищення) \ Терміну хрещення відповідає гр. βάπτισμα, лат. baptismus, рос. крещение, пол. chrzest. Слово перекладається як обмивання, обмиття, баня, купіль (див. Лексикон словенороський Памви Беринди. Київ, 1961). Купіль, занурення, обмивання пов'язане з відомою в історії релігії символікою води як знаку очищення і життя. Але в християнстві вода символізує і смерть та погребення Христа: «Бо ми погреблися з ним через хрещення (купіль) у смерть» (Рим. 6:4); «Як дійдемо до подібности в його смерть? Через те, що будемо погребані через хрещення (тобто купіль)» (св. Василій Великий). Патріярх Йосиф Сліпий дає таке визначення таїнства хрещення: «Хрещення як тайна є видимий зовнішній знак, постійно установлений Христом, що відроджує людину до надприродного життя через освячуючу благодать. Ця тайна тісно в'яжеться і є символом смерти і воскресіння Христа за його власним словам: «Чи можете пити чашу, котру я п'ю, і хрещенням, котрим я хрещуся, хреститися?» (Мр. 10:38)»¹. \ Святі Отці в поясненнях таїнства хрещення згадують передовсім смерть Христову: «Єсть хрещення у мучеництві і крові, що ним сам Христос був також хрещений» (св. Григорій Назіянський). «Вас (катехуменів) проваджено до святої керниці Божого хрещення, так як принесено Христа з хреста до недалеко положеного гробу. І кожного зокрема запитувано, чи він вірить в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Кожний складав спасительне визнання і тричі поринав і виринав з води. Тим-то ви унагляднювали тридневне перебування Христа в гробі... І в тій самій хвилі ви вмерли і народилися» (св. Кирило Єрусалимський). Щоб народилася нова людина, стара мусить умерти. Щоб із Христом воскреснути, треба з ним перейти через хрест, через хресну смерть. І таїнство хрещення має в собі цей перехід, цю смерть старої людини і народження нової. \ Св. Кирило і Методій свідомо вибрали саме слово крьщеніє для перекладу гр. βάπτισμα, - слово, однокореневе з крьстъ. \ Українська народна етимологія не припускає інакшого походження слова хрещення, як тільки від хрест. Про це свідчать фразеологізми у хрест увести, у хрест увійти - охрестити, бути охрещеним (див. Грінченко). \ Заслуговує на увагу також традиція зображення останнього пророка, предтечі Христового, Йоана Хрестителя з хрестом-жезлом у руці. Та й усі старозавітні прообрази хрещення - перехід через Червоне море, вода зі скелі, вогняний стовп, корабель Ноя та ін. - спрямовані саме до Хресної Жертви Спасителя, до Його погребення і світлого Воскресіння - Пасхи. \ Щодо кореневого и як наслідку розвитку рь, ль на українському ґрунті, то в сучасній літературній мові не спостерігаємо чіткого збереження двох форм кореня - з е та и, відповідно до позиції. Так, форма блеск стала, м'яко кажучи, застарілою, зате маємо: блиск, блискучий, блискавка, блищати... У ряді однокореневих слів: перехрестя, перехресний, хрестовина, хрещатий, Хрещатик, хрестовидний, схреститися та ін. - незалежно від позиції зберігається кореневе е. \ Можна зазначити, що кр з'явилося в старо-гор.-нім. (krist), правдоподібно, з лат. crux (звідки і поль. krzyż). Народна етимологія повернула в укр. мові хр у словах хрест, хрещення, можливо, під впливом польської - пор. chrzest - хрещення. Також спостерігається ствердіння р у словах Христос, хрест, хрещення: Хрїстосъ - Христос, крьстъ - хрест, пор. поль. Chrystus, krzyż. \ Отже, українським терміном на означення назви першого із семи святих таїнств має бути термін хрещення, який найповніше розкриває богословський зміст і суть цього таїнства. Відповідно: хрестити, хреститель, хресні батьки, хрестини, хрест, похресник, хрещеник і под². \ ¹ Про св. Тайни // Твори Кир Йосифа, Верховного Архиєпископа і Кардинала. Рим 1975, т. 4, с. 111. \ ² Див. Схм. Венедикта (Щурат-Глуха). Хрещення чи хрищення? // Єдиними Устами 2 (1998) 28-33.